PROTECT ANALYTICA

03 січня 2026 року

Сполучені Штати провели у Венесуелі масштабну спецоперацію, внаслідок якої було затримано президента країни Ніколаса Мадуро та його дружину Сілію Флорес і вивезено до США. Спецоперація, що отримала назву «Абсолютна рішучість», стала однією з найризикованіших і найрезонансніших американських військових дій за останні роки, зазначають NYT і CNN.

Як стало відомо 03.01.2026р., президент Венесуели Ніколас Мадуро поспішив зачинити сталеві двері кімнати-сховища товщиною 15 сантиметрів за кілька секунд до того, як його та його дружину Сілію викрали спецпризначенці США.

Повні подробиці одного з найзухваліших військових рейдів у сучасній історії розкрили Дональд Трамп та його найближчі радники, які спостерігали за зухвалою двогодинною 28-хвилинною операцією на екранах у безпечній кімнаті Мар-а-Лаго, маєтку президента США у Флориді .

Після тижнів ретельного планування та очікування «ідеальної» погоди, пан Трамп дав дозвіл на операцію «Абсолютна рішучість» о 22:46 за східним стандартним часом у п’ятницю ввечері (23:46 у Венесуелі, 3:46 у суботу у Великій Британії) словами: «Бажаю удачі та Божої допомоги».

За словами Трампа, Мадуро перебував під «посиленою охороною» в бункері на військовій базі у столиці Венесуели Каракасі, який був «схожий на фортецю».

«Там було те, що вони називають безпечним простором, де навколо міцна сталь. Він не закрив цей простір. Він намагався туди потрапити, але його так швидко зіштовхнули, що він не зміг туди потрапити».

«Це були дуже товсті двері, дуже важкі двері. Але він не зміг до них дістатися. Він дістався до дверей, але не зміг їх зачинити». Солдати з «Дельта Форс» – елітного підрозділу спеціального призначення армії США – були оснащені паяльними лампами, щоб прорізати сталеві двері на випадок, якщо пан Мадуро зможе замкнутися всередині.

Пан Трамп сказав: «Він не зміг зачинити двері, бо наші хлопці були дуже швидкими».

Джерело: https://www.dailymail.co.uk/news

Цей інцидент ще раз демонструє, що навіть наявність укриття не гарантує безпеки без чітких алгоритмів дій і підготовки. Детальний розбір того, чим насправді є безпечне укриття (Safe Room), які помилки роблять охоронні команди та чому інженерні рішення не працюють без тренувань, читайте в окремій аналітичній статті блогу.

4 листопада 2025 року

Нещодавній підпал автомобіля Бернта Бауманна, парламентського керівника фракції AfD у Бундестазі, що стався вночі з неділі на понеділок, знову привернув увагу до небезпек, з якими стикаються політичні діячі. Напад був настільки масштабним, що в результаті згоріло кілька автомобілів.

Екстремістські загрози та ескалація насильства

Розслідування цього злочину веде поліція, зокрема відділ державної безпеки (Staatsschutz) Земельного управління кримінальної поліції (LKA) в Гамбурзі. Наразі аналізується ймовірний лист-зізнання, що з'явився на лівоекстремістській інтернет-платформі. Цей лист може належати угрупованню «Антифа» - абревіатурі, що використовується лівоекстремістськими радикалами та молодими людьми, які з 80-х років XX століття збираються під цим гаслом для скоєння злочинів і пошкодження майна проти «свинячої держави» (Schweinestaat).

Наприкінці ймовірного листа-зізнання міститься пряма погроза вбивством. У ньому дослівно йдеться: «All you Dam Mager freaks you will follow Kirk to Hell».

Експерти наголошують, що будь-яку погрозу слід сприймати серйозно через спіраль насильства. Насильство може розвиватися: перший раз це може бути незначне пошкодження майна, вдруге — небезпечний підпал, а втретє — підрив вибухового пристрою, що може призвести до можливих жертв. Цей процес порівнюють із насильницькою спіраллю 68-го року, коли навіть угруповання RAF починало з підпалів торгових центрів. «Антифа» свідомо йде на ризик вбивства і використовує це як свій терористичний засіб.

Політики як мішені

Бернт Бауманн є одним із найвідоміших політиків AfD і тому є видатною мішенню для лівоекстремістів. Сам політик стверджує, що його автомобіль підпалювали вже п'ять разів. Багато політиків не говорять про напади, оскільки побоюються наслідування. Бауманн скаржиться, що поліцейський захист йому надають лише на короткий термін (кілька тижнів) після нападів, а потім його знову скасовують. Його дружина також висловлює побоювання через відсутність поліцейського захисту.

Заходи захисту

Поліцейський захист для політиків є правом, а не їхньою проблемою, оскільки кожен має право на недоторканність особи та незаподіяння шкоди своєму майну.

Питання захисту регулюється спеціальними відділами Земельних управлінь кримінальної поліції (Landeskriminalämter). Вони проводять так звані аналізи небезпеки (Gefährdungsanalysen). У рамках цих аналізів детально вивчається, від яких груп походить загроза, що може бути «тригерними точками», і в якій мірі особа перебуває під загрозою.

На основі цих даних вживаються необхідні заходи, які можуть варіюватися від посилення охорони будинків до надання особистої охорони та груп захисту (Schutzkommandos). Навіть прості депутати, які особливо «зачіпають» екстремістів і таким чином наражаються на небезпеку, отримують захисні заходи, якщо про це відомо органам безпеки.