Особиста охорона під час війни: нові стандарти 2025

Автор: Володимир Т.

Експерт з питань безпеки, підготовки охорони та превентивного захисту

З початку повномасштабної війни особиста охорона в Україні перейшла на зовсім інший рівень — із статусу "сервісу" до статусу "оперативної тактичної одиниці". Державні структури охорони (УДО, СБУ, Нацгвардія) та приватні охоронні компанії, що забезпечують особисту безпеку, опинилися в умовах безпрецедентного навантаження, багаторівневих загроз та правової нестабільності.

Особиста охорона вже давно не просто «імідж», сьогодні — це навчений, озброєний і компетентний персонал, здатний приймати рішення в критичній обстановці та зберігати життя особі, що охороняється, навіть у середовищі з високим рівнем загальної та персоналізованої загрози.

Загальні проблеми (державні та приватні структури):

1. Високий рівень загроз

  • Підвищений ризик загальної загрози (обстрілів, диверсій, терактів).

  • Для ключових, значущих фігур у політиці та бізнесі високий рівень персональних загроз.

  • Цілями можуть бути як військові, так і цивільні особи, бізнесмени, політики, активісти.

2. Дефіцит фахівців

  • Багато досвідчених охоронців та фахівці перебувають у лавах сил оборони та виконують бойові завдання.

  • На ринку залишаються або новачки, або ті, хто не може бути мобілізований за станом здоров'я, що знижує загальний рівень підготовки.

3. Фізичне та психологічне вигоряння

  • Робота в умовах постійного стресу, загроз та переїздів, призводить до професійного вигоряння.

4. Прогалини у координації з правоохоронними органами

  • Приватні охоронні структури не завжди можуть оперативно взаємодіяти із СБУ, Нацполіцією, ЗСУ та військовими адміністраціями.

5. Юридична незахищеність

  • Законодавча база для приватних охоронних структур застаріла та не відповідає сьогоднішнім реаліям. Немає чіткої регламентації права носити зброю, повноважень під час перевірки осіб і транспорту тощо..

Державні групи особистої охорони:

1. Перевантаження завданнями

Перевантаження завданнями – від супроводу політиків до охорони гуманітарних місій та командирів на фронті.

2. Необхідність постійного оновлення протоколів безпеки

Старі протоколи не враховують на військові ризики, безпілотники, кіберзагрози та інші реалії.

3. Цільові атаки на VIP-персон

Противник цілеспрямовано намагається усунути ключових політиків, військових командирів, значних фігур у сфері економіки та бізнесу.

4. Недостатнє фінансування

Незважаючи на пріоритет, бюджет все одно обмежений.

Фото: Управління державної охорони України / Facebook / https://www.facebook.com/udoukyiv/posts/860884459410956

Недержавні (приватні) охоронні компанії та охоронці:

1. Юридична незахищеність.

Нормативна база застаріла, чітких регламентів роботи за умов воєнного часу немає.

2. Обмеженість у озброєнні та оснащенні

Більшість приватних охоронців не мають доступу до вогнепальної зброї, бронетехніки, професійного спеціального зв'язку.

3. Робота в умовах нестабільних міст та фронтових зон.

Бізнесмени, волонтери, журналісти потребують охорони під час поїздок у небезпечні регіони.

4. Недовіра правоохоронних органів.

Часто сприймаються як "озброєні цивільні", які не мають чіткої регламентації.

5. Конкуренція та демпінг

Деякі охоронні компанії пропонують охорону за заниженими цінами, знижуючи якість послуги та стандарти.

6. Зростання кіберзагроз та стеження

Загрози не лише "на вулиці", а й через смартфони, Wi-Fi, системи спостереження - і не всі приватні компанії готові до цього.

7. Кадровий дефіцит.

Найкращі фахівці мобілізовані, ринок перенасичений новачками.

Чому має відповідати команда охорони у 2025 році?

На тлі цих викликів формується новий стандарт компетенцій особистої охорони — гнучкий, багатопрофільний та заснований на реальних ризиках.

Ось ключові напрямки, у яких кожна команда особистої охорони має бути додатково підготовлена:

1. Організація та тактика охорони

  • Приховане планування та підготовка охоронних заходів.

  • Планування маршрутів з урахуванням сучасних ризиків. Сьогоднішні реалії вимагають від групи особистої охорони враховувати не лише класичні загрози, а й ризики військового характеру — мінну небезпеку, повітряні удари, засідки та дії нападників, які можуть діяти за алгоритмами бойових підрозділів. В умовах повномасштабної війни традиційне уявлення про "безпечні зони" втрачає актуальність, що суттєво ускладнює вибір маршрутів і місць укриття. Тому маршрути пересування потребують динамічного аналізу, адаптивності та постійного оновлення відповідно до актуальної оперативної обстановки.

  • Створення ешелонованої охорони

  • Навички виявлення спостереження за особами, що охороняються, маршрутами пересування та об'єктами їх перебування. У тому числі виявлення спостереження за об'єктами, що знаходяться в оточенні місць перебування осіб, що охороняються, так як можливо розвідка противника шукає та вивчає цілі для подальшого ракетного удару.

  • Підготовка до екстреної евакуації нестандартними методами з будівель, районів міста, міста та області. Які можуть включати комбіноване пересування з особою, що охороняється, у тому числі пішим порядком по пересіченій місцевості.

  • Дії у складі групи та поодинці з комбінацією військової тактики та роботи в умовно мирних містах та місцевості.

  • Організація роботи в мультикультурному та мультимовному середовищі, ососбливо при забезпеченні безпеки іностранців та іноземних установ.

  • Збір та аналіз інформації в умовах швидкозмінної обстановки та обмежених ресурсів.

2. Бойові та кризові навички

  • Дії при артилерійському або ракетному обстрілі.

  • Навички укриття та використання захисних споруд.

  • Знання алгоритмів при загрозі застосування дронів-камікадзе.

  • Поведінка при мінній небезпеці.

  • Навички виживання у міських умовах та автономне перебування у дикій природі.

  • Використання укриттів, маскування, дії в умовах радіомовчання.

  • Розуміння загроз радіолокації та дій засобів РЕБ/РЕР. Виконання завдань в умовах впливу данних засобів.

  • Дії у разі загрози застосування хімічної зброї.

3. Тактична медицина

  • Комбінування вимог до організації медичної допомоги залежно від регіону та середовища.

  • Розширені навички та вимоги щодо надання долікарської допомоги та життєпідтримки до 48 годин.

  • Застосування різних протоколів TCCC/ITLS та адекватне їх застосування у конкретній ситуації.

  • Використання IFAK, турнікетів, гемостатиків, вузлових турнікетів та іншого необхідного спорядження та обладнання.

  • Евакуація пораненого з-під обстрілу.

  • Знання протоколів передачі потерпілого (CASEVAC / MEDEVAC)

  • Вміння використовувати засоби дистанційної оцінки стану особи що охороняється.

4. Психологічна підготовка

  • Робота у стресі, вигоряння, багатогодинні чергування.

  • Комунікація з клієнтом за умов психологичного кризису.

  • Стійкість до страху, втоми, тиску.

  • Надання первинної психологічної допомоги охоронюваній особі та членам сім'ї у надзвичайній ситуації.

  • Конфліктологія в умовах високого стресу.

5. Правова підготовка

  • Чітке розуміння прав та обов'язків співробітників особистої охорони, особливо у прифронтовій зоні.

  • Знання алгоритму дій при взаємодії або конфлікті з поліцією / військовими

  • Вміння юридично грамотно фіксувати події.

  • Розуміння особливостей та обмежень обігу зброї, БПЛА, засобів зв'язку в регіоні проведення охоронного заходу.

6. Технічна підготовка

  • Використання дронів для розвідки маршрутів та контролю обстановки.

  • Радіозв'язок та робота із зашифрованими каналами, використання альтернативних каналів зв'язку

  • Навігація, GPS-трекінг, моніторинг переміщень.

  • Використання обладнання для придушення сигналів радіокерованих вибухових пристроїв та БПЛА.

  • Організація силами групи охорони, відеоспостереження та тривожної сигналізації в місцях тимчасового перебування осіб, що охороняються. Використання мобільних та портативних технічних засобів охорони.

7. Робота з VIP-персоною

  • Вміння коректно поводитися з особами високого статусу, що охороняються.

  • Прихований супровід та охорона без візуального тиску

  • Підтримка конфіденційності та суворої цифрової гігієни

  • Протоколи та інструктажі осіб, що охороняються з питань особистої та цифрової безпеки, особливо в середовищі з високим рівнем загрози.

  • Протоколи супроводу сім'ї/дітей/іноземців

8. Взаємодія

  • Координація з місцевими правоохоронними органами (поліція, ТРО, ЗСУ)

  • Взаємодія з військовими та державними адміністраціями

  • Взаємодія з іноземними посольствами, представництвами та організаціями

  • Взаємодія з іноземними державними та недержавними охоронними структурами.

  • Актуалізація стандартних оперативних процедур та протоколів безпеки під стандарти іноземних партнерів та клієнтів.

Висновок

2025 ставить перед особистою охороною в Україні завдання, про які ще кілька років тому були малоймовірними. Війна, гібридні загрози, зростання кримінальної активності та використання ворогом новітніх технологій, роблять професію охоронця однією з найвідповідальніших і найнебезпечніших.

З огляду на коло осіб, які потребують захисту, особиста охорона сьогодні — це вже не просто "тілоохоронець", а невід’ємна частина системи національної стійкості та безпеки.

Професіоналізм охоронця у 2025 році визначається не кількістю змін чи років служби, а здатністю системно діяти в умовах багаторівневих загроз: вчасно ідентифікувати ризик, ухвалити правильне рішення та забезпечити безпечний результат для особи, що охороняється.

Сучасна охорона — це високомобільна, технічно грамотна, юридично підготовлена команда, здатна діяти у будь-якому сценарії. Саме такі фахівці стають сьогодні найціннішими кадрами, які формують фундамент нової якості особистої безпеки в Україні.

Справжній професіонал не зупиняється в розвитку. Щоб відповідати сучасним викликам, команда охорони має постійно тренуватись, проходити спеціалізовані навчання, підвищувати кваліфікацію та регулярно актуалізувати свої протоколи безпеки відповідно до зміненої оперативної обстановки. Безперервне вдосконалення — не опція, а обов'язкова умова виживання та успіху в умовах гібридної війни.